Вона прийшла не з “серцем”, а зі страхом
Не тим страхом, що має причину й назву, а тим, який підступає раптово: в автобусі, на сходах, у черзі за кавою — і перехоплює подих, змушуючи прислухатися до себе так, ніби всередині увімкнули тривожну сирену. Пацієнтці було тридцять чотири. Звичайна робота, звичайний ритм, звичайне “втомилась, не виспалась, перенервувала”. Вона й сама спочатку так думала. Бо…
Details