Коли звертатись до дитячого психолога?

Цільова аудиторія:

• для діагностики – діти віком від 2,5 до 18 років;
• для психокорекції – діти віком від 8 до 18 років.

Запити на діагностику:

• часті прояви невмотивованої агресії;
• часті істерики та втрата контролю над поведінкою дитини;
• надмірна гіперактивність, непосидючість;
• тривало знижений настрій;
• висока тривога та вразливість;
• занижена самооцінка, замкнутість;
• постійні кошмари, погіршення сну;
• нав’язливі думки та фобії;
• нав’язливі дії та ритуали;
• погіршення апетиту (при повному фізичному здоров’ї);
• енурез та енкопрез;
• порушення концентрації уваги та запам’ятовування, труднощі з навчанням;
• діагностика готовності дитини до школи;
• затримка у розвитку;
• труднощі в комунікації з дітьми чи дорослими, конфліктність;
• заїкання і нервові тіки;
• булінг в школі;
• шкідливі звички та залежності;
• діагностика нейровідмінних розладів (РАС, РДУГ).

Що відбувається на первинній консультації?

Первинна консультація – це діагностичний етап: знайомство, встановлення контакту з дитиною, спокійне спостереження за дитиною, особливо в процесі ігрової діяльності, розмова з вами як з батьками, застосування діагностичних методик для розуміння актуального стану дитини. Адже перед тим як працювати з симптомами, потрібно розуміти їх ступінь прояву та причину.

Діагностику психолог проводить діткам від 2,5 до 18 років використовуючи стандартизовані опитувальники та методики спрямовані на:

• оцінку когнітивних процесів (пам’ять, увага, мислення);
• діагностику тривожних станів і страхів (з 7 років);
• діагностику депресивних станів (з 7 років);
• скринінгову діагностику РДУГ і РАС (від 3 років);
• дослідження рівня інтелекту (з 5 років);
• дослідження особистісної сфери (з 13 років);
• виявлення продуктивної симптоматики;
• стандартизовані опитувальники для батьків (з 2,5 років).

Як підготувати дитину до зустрічі з психологом?

Консультація дитячого психолога — це не про “лікування” чи “виправлення”, а про допомогу, розуміння та підтримку. Для дитини це новий досвід, тому важливо підготувати її м’яко, без страху чи напруження.

Поясніть дитині, куди ви йдете, навіщо і хто така ця людина — дитячий психолог.

Для дітей 3-6 років

“Ми підемо до доброї тьоті/дядька, яка дуже любить грати з дітками і допомагає, коли щось сумно чи незрозуміло. Там можна буде малювати, грати, розповідати історії. Це не лікар і не буде ніяких уколів — просто цікаве знайомство”.

Для дітей 7-10 років

“Це людина, яка допомагає дітям краще розуміти свої почуття, справлятися зі страхами або тривогами. Вона не сварить, не ставить оцінки, а просто хоче тебе послухати і трохи пограти або поговорити”.

Для підлітків

“Це фахівець, з яким можна спокійно обговорити те, що хвилює, — без осуду і повчань. Усе, що ти скажеш, залишиться між вами. Це не “лікування”, а спосіб краще зрозуміти себе і ситуацію навколо”.

Не лякайте і не змушуйте. Не варто говорити:

• “Будеш погано поводитись — підеш до психолога”.
• “Скажеш правду — і вона скаже, що з тобою щось не так”.
• “Соромно через тебе йти до спеціаліста”.

Краще скажіть:

• “Ми просто спробуємо — якщо тобі не сподобається, поговоримо про це”.
• “Це як знайомство з новим другом, який добре розуміє дітей”.

Що взяти із собою?

• Улюблену іграшку, книжку або дрібничку, яка заспокоює.
• Зручний одяг, в якому дитині комфортно.
• Документи дитини, наприклад висновки інших спеціалістів ( психолога, нейропсихолог, психіатра, невролога, логопеда), якщо такі є.
• Нотатки про поведінку дитини: що саме вас турбує, коли це почалося, як реагуєте ви, як реагує дитина.
• Психологічні характеристики або спостереження з садочка/школи, якщо є.

Дайте дитині простір після консультації

Не варто одразу після зустрічі питати: “Ну що ти там розповідав?”, “Що вона про тебе сказала?”

Замість цього скажіть: “Дякую, що побув/побула. Якщо захочеш щось розповісти — я тебе із задоволенням послухаю”.

Якщо дитина не хоче йти, це нормально. Нові люди і ситуації можуть викликати настороженість. Не тисніть. Скажіть: “Мені важливо, щоб ти себе краще почував/-лась. Ми спробуємо. Якщо щось не сподобається — поговоримо про це разом”.

Дитина відчуває ваш настрій. Якщо ви ставитеся до консультації як до чогось корисного, звичного і безпечного, вона сприйме це саме так.

Як часто потрібно відвідувати психолога?

Психодіагностика займає 1-2 консультації (за потреби), кожна з яких триває 1,5 години.

Вже на основі проведеної обстеження психолог може запропонувати психокорекційні заняття, якщо це входить в його компетенцію, або порекомендувати потрібного спеціаліста (дитячого психіатра, нейропсихолога, логопеда, психолога, що працює з дітками менше 8 років чи з конкретним запитом) .

В медичному центрі MED OK дитячий психолог психокорекційно працює з дітьми віком з 8 до 18 років, з наступними запитами:

• тривожність;
• страхи та фобії;
• депресивні стани;
• нав’язливі думки та дії;
• емоційна нестабільність;
• труднощі у спілкуванні;
• знижена самооцінка;
• нічні жахіття.

Тривалість психокорекційного заняття 40-60 хвилин, проводиться з частотою 1 раз на тиждень, кількість зустрічей залежить від потреб та запиту, в середньому – 10 занять.

У психокорекційній роботі психолог використовує інтегративний підхід з елементами когнітивно-поведінкової терапії, позитивної психотерапії, символ-драми та арт-терапії.

Чи може психолог рекомендувати психіатра, та коли?

Ми дбаємо про здоров’я вашої дитини комплексно. Іноді для кращого розуміння ситуації психолог може рекомендувати звернутися до дитячого психіатра. Це нормальна практика, яка допомагає швидше і безпечніше підтримати дитину та підібрати найкращу допомогу.

Психолог може рекомендувати психіатра, коли:

1. у дитини сильна тривога, пригнічений настрій, замкнутість;
2. є агресія, імпульсивність або самоушкодження;
3. порушено сон, апетит, з’явилися страхи або дивна поведінка;
4. є підозра на аутизм, СДУГ, затримку розвитку;
5. потрібна оцінка щодо медикаментозної підтримки;
6. психологічна допомога поки що не дає результатів.

Кому це може допомогти?

Якщо ваша дитина часто сердиться, плаче без видимої причини, боїться спати одна або уникає школи — ви не самі. Батьки звертаються до психолога з дуже різними питаннями: чому син раптом почав кусатися у садочку, чому донька не хоче спілкуватись з друзями, чому підліток закривається у кімнаті і відмовляється говорити.

Це не означає, що з дитиною щось “не так”. Це означає, що їй важко. І вона потребує підтримки.

Наприклад, 8-річна дівчинка після перегляду мультфільму про монстрів почала боятися темряви. Спочатку просила залишити світло, потім — щоб мама спала поряд. Згодом навіть удень не хотіла залишатися сама в кімнаті. Страх переріс у щоденні істерики перед сном. Психолог допоміг дитині “потоваришувати” зі страхом через гру і малювання, а також дав батькам конкретні поради, як м’яко зменшити тривожність.

Хлопчик, 11 років, почав боятися школи після конфлікту з учителем. Хлопчик не міг заснути до півночі, щодня скаржився на біль у животі та просив залишитися вдома. З часом він сам попросив батьків відвести його до психолога. Психологічна діагностика показала високий рівень тривоги та недовіру до дорослих. Після кількох зустрічей з дитиною та бесіди з батьками ситуацію вдалося змінити.

Чи підліток, 16 років, який перестав виходити з дому, бо щоразу відчував сильне серцебиття, тривогу і виникало відчуття, що “зараз щось станеться”. Після обстеження лікарі сказали, що фізично все в нормі. Звернувшись до психолога, хлопчина поступово навчився розпізнавати сигнали тривоги, працювати з думками, а також вивчив техніки саморегуляції. Це допомогло повернути контроль і впевненість у собі.

Психолог не просто слухає — він допомагає знайти джерело страху, зняти напругу і поступово навчити дитину відчувати себе в безпеці. Через ігри, образи, розмову, малюнки — у безпечному, приймаючому просторі.

Що дає психокорекційна робота з дитячим психологом?

Для дитини

• Безпечний простір для висловлення почуттів і переживань.
• Навички саморегуляції та емоційного самоврядування.
• Повернення відчуття безпеки та контролю.
• Розуміння себе та своїх потреб.
• Зміни у поведінці через глибші внутрішні трансформації.

Для батьків

• Розуміння причин поведінки дитини, а не лише її проявів.
• Практичні поради щодо взаємодії вдома.
• Навички реагування на складні емоційні ситуації.
• Підтримка в складних моментах без почуття провини.
• Відновлення довіри та тепла у стосунках з дитиною.

Психолог працює разом з вами, щоб допомогти вашій дитині подолати труднощі та знайти гармонію.