Міжхребетна грижа: симптоми, лікування та сучасна реабілітація

Міжхребетна грижа – одне з найпоширеніших захворювань хребта, що найчастіше розвивається в попереково-крижовому відділі. Рідше виникають грижі шийного відділу, ще рідше – грудного. 

Захворювання діагностується переважно у людей віком від 30 до 50 років, причому чоловіки більш схильні до цієї недуги. За умови своєчасного звернення до лікаря та дотримання всіх рекомендацій щодо лікування та реабілітації, більшість пацієнтів повертаються до повноцінного активного життя.

Основні причини виникнення грижі

Малорухливий спосіб життя

Гіподинамія призводить до:

• атрофії м’язового корсета;
• порушення живлення диска;
• статичного перенапруження.

Надмірні фізичні навантаження

Інтенсивні навантаження та некоректна біомеханіка рухів піднімають внутрішньодисковий тиск до 25-30 атмосфер, а вібраційні навантаження роблять колагенові волокна крихкими.

Травми хребта

• Прямі удари та падіння. Падіння на спину, удар у ділянку хребта під час ДТП, зимова ожеледиця. 
• Хлистові травми. Аварії, різкі зупинки.
• Накопичувальні мікротравми. Падіння на льоду, незручні пози під час сну, різкі ривки.

Вікові зміни

• Дегідратація ядра. Ядро стає менш пружним, гірше амортизує, не розподіляє тиск рівномірно.
• Розтріскування колагену. Колагенові волокна стають більш жорсткими. 
• Зниження висоти диска. Зменшується відстань між хребцями, звужуються міжхребцеві отвори.

Порушення постави та зайва вага

• Нерівномірний розподіл тиску. Диск з одного боку постійно перерозтягується, а з іншого – перетискається. 
• Гіперлордоз і “пивний живіт”. Щоб утримати рівновагу, м’язи спини напружуються, створюючи компресію на задні стінки дисків. 
• Компресійний ефект надмірної маси тіла. Зайві 10 кг ваги створюють додаткове навантаження на диски у 30-50 кг.

Симптоми міжхребетної грижі

Грижа поперекового відділу 

До 80-90% усіх випадків. Симптоми наростають поступово або раптово після провокуючого руху:

• біль у попереку;
• біль у нозі;
• оніміння;
• слабкість м’язів.

Грижа шийного відділу 

Близько 10-15% випадків. Небезпека полягає в близькості до спинного мозку та артерії, тому симптоми часто зачіпають голову:

• біль у шиї;
• головний біль;
• запаморочення та вегетативні порушення;
• біль у руці.

Тривожні симптоми, які потребують термінового звернення до лікаря

• Раптове оніміння в промежині.
• Порушення функції тазових органів.
• Різке зростання слабкості в обох ногах.
• Зміна ходи та раптова втрата рівноваги.
• Гостра ішемічна подія в шийному відділі.

Як діагностують міжхребетну грижу

Діагностика міжхребетної грижі – це багатоетапний процес, до якого входять:

• консультація лікаря. Ставиться попередній діагноз, визначається уражений сегмент;
• неврологічний огляд. Перевіряється чутливість, тестуються рефлекси;
• МРТ. Візуалізується стан м’яких тканин;
• КТ. Візуалізується стан кісткових структур;
• оцінка функціональних порушень. Оцінюється “працездатність” нервового волокна.

Порівняння симптомів залежно від локалізації грижі

Лікування міжхребетної грижі

Консервативне лікування

При консервативному лікуванні завданням лікаря є забезпечення протизапальної підтримки та спокою для хребта за допомогою:

• медикаментозної терапії;
• зменшення болю;
• контролю запалення.

Коли потрібна операція

До 90% пацієнтів повертаються до нормального життя виключно завдяки консервативній терапії протягом 6-12 тижнів. 

Операція проводиться у випадках:

• неефективності терапії протягом 3-4 місяців;
• хронічного больового синдрому;
• секвестрованої грижі з ризиком міграції вільного фрагмента;
• поєднання грижі зі стенозом хребтового каналу та вираженими остеофітами.

Синдром кінського хвоста та наростаюча слабкість є показаннями до операції протягом 24-48 годин.

Методи лікування міжхребетної грижі

Роль фізичної реабілітації при міжхребетній грижі

Фізична реабілітація є найважливішою частиною лікування, без якої навіть успішне зняття гострого болю чи складна операція втрачають сенс: без правильної реабілітації повне відновлення функцій хребта неможливе. 

Фізична реабілітація при захворюваннях хребта дозволяє:

• зменшити біль. Поліпшення загального стану хворого досягається фізіотерапевтичними процедурами та навчанням правильним побутовим рухам;
• відновити рухливість. Відновлюються фізіологічні вигини хребта, покращується гнучкість та природна біомеханіка;
• зміцнити м’язовий корсет. Фізичний реабілітолог розробляє комплекс вправ, що допомагають зміцнити м’язи спини та кора;
• профілактувати рецидиви. Низка заходів, серед яких масаж, заняття спортом, правильне харчування, дотримання режиму;
• повернутися до повсякденної активності. Повертається можливість вільно рухатися, працювати, займатися улюбленими справами.

Міжхребетна грижа – серйозний виклик для організму, що водночас є потужним сигналом про те, що настав час переглянути своє ставлення до власного здоров’я. 

Рання діагностика та своєчасно розпочата комплексна реабілітація дозволяють уникнути оперативного втручання у переважній більшості випадків. За статистикою, до 90% пацієнтів з грижами повертаються до нормального життя без жодного хірургічного втручання.

Не відкладайте турботу про свій хребет на завтра!

Питання, які виникають найчастіше