Похід до дитячого садочка і до школи — це відповідальний етап в процесі дорослішання та соціалізації кожної дитини. Перший дзвоник асоціюється з посмішками дітлахів, урочистою лінійкою та святковою атмосферою. Проте чи все так радісно йде надалі? Адже новий колектив, класні кімнати, новий режим, обов’язки та задачі — це суцільний стрес для дитини. І якби добре наші малюки не розвивались, важко пройти процес адаптації непомітно та без жодних емоцій.
Головні питання, що турбують батьків:
- Як діяти аби допомогти та не нашкодити своїй дитині?
- Як підтримати бажання іти до школи чи в садочок?
- Як реагувати на ранкові дитячі істерики?
- І головне — коли ж слід звернутись до спеціаліста?
Розібратись з усім цим допоможе нам дитячий нейропсихолог медичного центру MED OK — Ірина Байдалюк.
АДАПТАЦІЯ — ЦЕ АБСОЛЮТНО НОРМАЛЬНИЙ ПРОЦЕС.
В нормі адаптація триває близько місяця і різноманітні емоційні прояви (плач без причини, небажання прокидатись) можуть бути, якщо звісно, мова не про затяжні й щоденні істерики. Але якщо така поведінка триває більше як місяць, або проявів стає все більше, то звісно варто звернутись на консультацію до психолога.
НА ЩО ЗВЕРНУТИ УВАГУ!
Окрім адаптаційних здібностей, варто підтримувати режим дня у дитини. Головне питання: чи встигає вона відпочити, чи не занадто багато гуртків і уроків потрібно відвідати, зробити? Чи є у дитини час на вільну гру та день, коли вона повністю може відпочивати й нічого не робити. Чи є обмеження перебування дитини у гаджетах? Як харчується дитина, чи може ходити у шкільний туалет, чи вміє просити про допомогу…. На ці всі питання батьки мають знати відповіді й коригувати та допомагати, якщо в якійсь сфері виникають труднощі.
ГОВОРІТЬ З ДИТИНОЮ
Для того, щоб підтримати дитину ми (дорослі) приєднуємось до емоцій дитини, озвучуємо стан та ділимось своїм досвідом. Наприклад:
«Я бачу, як тобі зараз складно і розумію тебе. Я доросла, але коли прихожу на нову роботу, то теж деякий час відчуваю певні труднощі (можна поділитись більш конкретно та детально), але згодом знайомлюсь з усіма, і стає легше та цікавіше з часом».
Якщо дитина нічого конкретного не розповідає, то тут теж доречно звернутись до психолога, який за допомогою різних проєктивних методик, може дізнатись більше.
НА ТРИВАЛІСТЬ АДАПТАЦІЇ ВПЛИВАЄ БАГАТО ФАКТОРІВ.
Найперше й найголовніше — це рівень самооцінки дитини. Він має бути адекватним: не низьким, і не завищеним. Також важливо, чи був раніше у дитини досвід адаптації, наприклад дитячий садок. Впливають такі фактори, як рівень розвитку емоційного інтелекту, вміння приймати нові умови, гнучкість мислення.
КОНСУЛЬТАЦІЯ СПЕЦІАЛІСТА.
Вчасна консультація допоможе як батькам, так і діткам.
Я завжди раджу розпочинати заздалегідь. Перед тим, як прийняти рішення про готовність дитини до школи чи садочка — відвідати консультацію, де ми зможемо у комфортній для дитини формі оцінити всі «за і проти». Адже часто батькам важко самостійно прийняти рішення.
Якщо проблеми з адаптацією виникли, вже на етапі відвідування школи чи садочка, консультація допоможе знайти основні причини та підтримати сильні сторони дитини, на які вона зможе опиратися у стресовій для себе період. Спеціаліст також порадить, як розвивати слабкі сторони без тиску та у форматі гри, відповість на питання батьків, підтримає родину у цьому непростому періоді.
Також це можливість зайвий раз переконатися, що немає порушень у розвитку, які заважають дитині правильно реагувати на нові виклики. А за підозри на щось більш серйозне, малюк буде вчасно скерований до профільних спеціалістів, що зможуть пропрацювати проблему.
Тому не лякайтесь дитячих сліз зранку перед школою чи садочком. Приходьте у MED OK і ми підкажемо, як діяти, аби новий досвід був в радість Вашій дитині та Вам самим.